Виховна робота

Духовність – храм душі людської

У ХХІ столітті сучасне суспільство має виконати особливу місію –“гідно перейти з епохи раціоналізму до епохи духовності з приматом духовного над матеріальним, подолати кризу духу як найстрашнішу кризу людини й людства, бо духовно-матеріальна проказа породжує великі страждання й душевні муки, негативно відбивається на житті суспільства, природи”1. Більшість вітчизняних та зарубіжних дослідників вважає, що людство загине без культу духовності.

Духовна людина завжди розрізнятиме добро і зло, красиве і потворне, вона ніколи не втомиться від пошуків Істини, смислу життя. Джерелом духовності для молодого покоління мають виступати релігія, мораль, наука, мистецтво, культура.

Духовна проблема сучасності, нашої країни зокрема, полягає в тому, що цінності суспільства є далекими від істинних духовних цінностей, розуміння яких виховує в нас Православна церква, яка є основою нашої прабатьківської православної віри, 1020-ліття прийняття якої на наших теренах відзначаємо в цьому 2008 році. В багатьох дітей, які ростуть у суспільстві зі зміненими орієнтирами майже у всіх галузях, відсутній духовний фундамент, що закладається батьками з раннього дитинства і нерозривно пов’язаний з вихованням згідно норм християнської моралі. Хаотичність, бездуховність, бандитизм, наркоманія – яскраві ознаки нашого часу.

Завдання загальноосвітніх навчальних закладів – не тільки дати учням добрі знання з базових та спеціальних дисциплін, а й підготувати їх до дорослого життя, виховувати їх людяними, емпатійними, пробуджувати в них здатність до співпереживання і співчуття, прагнення допомагати без жодних корисливих мотивів, очищати свою душу і совість, адже хороші оцінки і участь у змаганнях – це не найголовніше в житті дитини.

Саме тому коли чоловічому монастиреві ікони Божої Матері Живоносне Джерело, який вже близько десяти років діє на території Полтавського району, необхідна була допомога в будівництві, керівництво Полтавського професійного ліцею погодилося на співпрацю: виробниче навчання в деяких групах за професією “столяр будівельний, тесляр”, а також “муляр, пічник, штукатур” проводилося на території монастиря. Монастир цей молодий, має лише десятилітню історію, проте ми не можемо не торкнутися її.

На окраїні містечка Полтава в зеленому урочищі “Федорина” розміщений православний чоловічий монастир ікони Божої Матері Живоносне Джерело. “Десять років тому на дернове поле прийшли два монахи, побачили тут криничку з незвичайно чистою водою, яка мала властивість зцілювати тілесні і душевні недуги, тоді ж джерело стали називати Живоносним. Згодом над джерелом “виросла” капличка, маленька, зграбненька, як грибочок, з-під престолу якої витікає цілюща вода”, – розповідає ігумен монастиря о.Никанор, який прибув на Полісся з Тернопільщини – зі Свято-Успенської Почаївської Лаври. Храмовою іконою каплички є ікона Богородиці Живоносне Джерело. Пізніше неподалік від каплички була побудована церква святих преподобних Антонія і Феодосія Києво-Печерських.

Засновники монастиря – архімандрити Авраамій та Феофан (він же перший настоятель монастиря), вихідці з Рівненщини, – залишили для майбутніх монахів, які приходитимуть сюди служити Богові й молитися про прощення вселенських гріхів, духовний заповіт – грамоту, де заповідають не робити в храмах монастиря штучного електричного освітлення і правити Службу Божу лише при світлі живого вогню свічок і лампад.
Нині в монастирі проживає три монахи та кілька послушників.

До монастирських храмів на богослужіння приходять не лише мешканці Полтави та довколишніх сіл – сюди приїжджають паломники з різних куточків України (Вінницької, Рівненської, Тернопільської та інших областей), а також з-за кордону: Росії, Латвії, Білорусі. У зв’язку з напливом паломників в останні два роки постало питання про будівництво будинку, в якому вони б могли тимчасово мешкати. Монастирський будинок для паломників зріс протягом 2006-2008 років зусиллями послушників та учнів Полтавського  професійного ліцею. Ліцеїсти за професією “столяр будівельний, тесляр”, поділені на невеликі ланки, під час виробничого навчання побудували каркас і дах цього будинку, а за професією “муляр, пічник, штукатур” штукатурили його фасад, а також фундаменти інших будівель монастиря. Окрім того наші вихованці допомагали послушникам різати, колоти і складати дрова.

Перебування на природі за межами ліцею і сама умиротворена атмосфера монастиря, безперечно, позитивно вплинули на духовний світ учнів. Майстер групи мулярів другого курсу Галина Петрівна Дідушок розповідала, що перед роботою діти енергетично заряджалися від святої джерельної води. Деякі учні, які виховуються батьками у православному дусі, перед роботою просили благословення в ігумена о.Никанора.

Настоятель монастиря – надзвичайно світла, привітна і гостинна людина – проводив з нашими вихованцями бесіди на православні теми, подарував учням натільні хрестики. У ході бесід з’ясувалося, що, на жаль, не всі діти мають власні молитвослови і лише одиниці ходять до церкви щонеділі.

Робота на природі , зокрема на території православного монастиря, де кожне дерево, кожна травинка пронизані величчю Бога, допомагає дітям зрозуміти свій духовний світ, сильніше, можливо, пережити почуття провини за якісь вчинки, відчути прагнення до моральної висоти, а також усвідомити потрібність своєї праці, відчути душевну втіху від розуміння того, що кожен з них зробив свій внесок у розбудову монастиря – цього осередку духовності, добра і милосердя, позаяк тут радо приймають кожного, хто шукає підтримки, втішають того, хто шукає розради.
Слід відмітити, що наші вихованці ніколи не відмовлялися допомагати прибрати територію Полтавського Свято-Троїцького собору (на фото).

Як бачимо, співробітництво між духовними осередками і загальноосвітніми навчальними закладами дає позитивні результати і дуже важливо продовжувати практику такого співробітництва. Надалі ліцей планує проводити виховні години на духовні теми, організовуючи покази православних фільмів, які постачатиме книжкова лавка монастиря ікони Божої Матері Живоносне Джерело.

Виховна робота в ліцеї

Сучасне життя потребує особистості здатної зорієнтуватись і не розгубитися в сучасному світі. Підготувати дитину до життя, виховати її турботливою, творчою, національно-свідомою та фізично здоровою – головне завдання інженерно-педагогічного колективу ліцею. З цією метою через призму форм і методів проводиться робота по вихованню в учнів таких моральних принципів як гуманність, чуйність чесність та відповідальність, розуміння, дотримання та виконання Законів та Конституції України; вивчення історії рідного краю, відродження моральних традицій, звичаїв та обрядів, загартування свого тіла і душі.
Реалізація основних завдань і принципів виховання в ліцеї здійснюється за такими напрямами:

1. Патріотичне виховання.
2. Правове виховання.
3. Моральне виховання.
4. Художньо-естетичне виховання.
5. Трудове виховання.
6. Фізичне виховання.
7. Екологічне виховання.
8. Сімейно-родинне виховання.

В ліцеї працюють гуртки: «Естрадний», «Вокального співу». Регулярно проводяться КВК, брейн-ринги, вечори-зустрічі з відомими людьми, конкурси «Нумо хлопці», «Козацькі забави».