Іспити, підрахунок балів, спроби потрапити саме в той інститут, про який мріяли, — часи настали нервові. Як допомогти дитині і не зійти з розуму самим?
В ідеалі рік перед іспитами і вступом потрібно планувати заздалегідь: оцінити ресурси, вибрати форму навчання в школі, виділити і розподілити бюджет на підготовку до ЄДІ і т. п. Але так виходить не у всіх.
Якщо плану немає, то це не означає, що все втрачено. Можна разом з дитиною зробити останній ривок. Вступ за результатами ЄДІ — саме груповий проект, і його успіх залежить від злагоджених дій усіх членів сім’ї абітурієнта.
Ти як?
Чи все у дитини в порядку зі сном і загальним самопочуттям? Якщо вона ледве засинає, важко встає, часто застуджується, впадає то в істерику, то в апатію, значить, перебуває в сильному стресі. І це може перешкодити їй здати іспити на високий бал, якими б хорошими не були репетитори чи курси.
Здоров’я і стан психіки — важливіші за все. Необхідна термінова підтримка, хороший лікар-психотерапевт. Він підбере препарати, які нормалізують сон і працездатність (якщо це необхідно), можливо, призначить аутогенне тренування або терапевтичні бесіди.
І не хвилюйтеся про шкоду ліків, формування залежностей або про постановку на облік в психоневрологічний диспансер. Нічого подібного не трапиться, просто зараз для того, щоб здати ЄДІ, вашій дитині потрібна допомога. І вона повинна бути максимально ефективною, адже часу залишилося зовсім небагато.
Дитячі мрії
Мотивація, самовизначення, цілі — з усім цим треба було працювати раніше. Зараз не варто витрачати час і нерви на кухонні розмови: «Ким же ти хочеш стати?» Ну не з’являться зараз відповіді, якщо вони раніше не проросли. Вирішуйте проблеми по черзі. Немає нічого кримінального в тому, щоб вибрати вуз після того, як отримаєте результати ЄДІ.
У дитини буде цілий місяць на те, щоб покататися по університетам, поговорити зі студентами, які працюють в приймальні комісії, і з іншими абітурієнтами. Якщо зі спеціальністю вона не визначилася, аргументи «О! Тут прикольна будівля, хороший район і люди норм!» мають право на існування.
Якщо ж дитина, навпаки, вперто націлена на певний факультет конкретного вузу і хвилюється, що не вступить туди, пошукайте репетитора або радника, який розширить його уявлення про вищу освіту. Насправді 99% такої впертості пов’язано з нестачею релевантної інформації про професію. Стадне почуття (всі друзі йдуть туди) може дорого коштувати: людина буде себе накручувати і мучитися думкою, що життя закінчиться, якщо не вдасться вступити до інституту мрії.
Якщо ваша дитина спокійна, урівноважена, знає, де хоче вчитися, і старанно готується — просто не втручайтеся. Навіть якщо ви не згодні з її рішенням або не впевнені, що вона впорається. Залиште цю розмову на липень.
Дорослий підхід
Щоб стати грамотним менеджером проекту «вступ», батькам потрібно самим мати правильні установки. Зняти напругу і перестати транслювати її дитині допоможуть наступні міркування:
- Провал на Єдиному державному іспиті — не кінець світу, а всього лише неприємний епізод.
- Іспит можна перездати, проблеми з армією — вирішити.
- При правильному менеджменті рік самовизначення після школи — велике благо.
- Бали ЄДІ свідчать тільки про те, як людина здала іспити в конкретний короткий період життя. І нічого не говорять про його розум, талант або перспективи.
- Вступ в статусний вуз — не гарантія вічного щастя, як би не манила нас ця ідея. Ми відчуваємо себе хорошими батьками — допомогли дитині здобути освіту. Але, якщо піддатися ілюзіям, є ризик втратити момент, коли вона дійсно побачить свій шлях.
Ви теж нервуєте, а значить, цілком можете потребувати допомоги. Якщо почуття тривоги з вами постійно і ви частіше, ніж зазвичай, кидаєтеся на людей, зверніться за допомогою. Правило «Одягни кисневу маску спочатку на себе, а потім на дитину» актуально не тільки в небі.
Як оцінити репетитора або курси?
Ось критерії якісної підготовки до ЄДІ:
- Щомісяця батькам повинен надходити звіт про написані пробники (повні або часткові) ЄДІ.
- Дитина повинна отримувати добре упаковану (зручну для запам’ятовування і повторення) інформацію за матеріалом на кожному занятті, розуміти вимоги до завдань в нетестовій формі і знати про «підводні камені» оцінювання.
- Також важливо, щоб вона бачила прогрес, знала свої слабкі і сильні сторони і мала стратегію набору балів. Наприклад, в іспиті з іноземної мови репетитор може більш інтенсивно працювати з дитиною над есе і усною відповіддю, тому що там учневі простіше отримати зайві бали, ніж в граматичному тесті.
Якщо ці пункти не виконуються, педагог, яким би розумним і титулованим не був, не годиться на роль ЄДІ-тренера. Шукайте тих, хто освоїв практику підготовки до такого роду іспитів і може похвалитися хорошими результатами.