Багато старшокласників під час вступу бояться розчарувати батьків, бути гіршими за своїх однокласників, та й просто хвилюються, раптом щось їм завадить. Ми вирішили поділитися історіями дівчат, у яких все пішло шкереберть, але вони згодом жодного разу про це не пошкодували.
Пам’ять підвела
Я хотіла вивчати право і економіку, подала документи на відповідний факультет в академію. Батьки підтримували мій вибір. У школі я була відмінницею і відповідально готувалася до тестів. Але крім здачі предметів мені потрібно було пройти співбесіду за декілька місяців до всупу. Ні, справа не в тому, що я його не пройшла. Я просто на нього не приїхала. Через саму банальну причину — забула. Сказати, що мені було прикро — це нічого не сказати. Адже школу закінчила із золотою медаллю, здала три тести з результатом більше 80 балів по кожному.
Зрозуміло, що я без проблем поступила би, якби не забудькуватість. В результаті пішла вчитися на економіста-міжнародника. За час навчання я вільно оволоділа двома мовами, побувала на стажуванні в Іспанії і зараз працюю перекладачем на різних ділових заходах. Ось так чиста випадковість круто змінила моє життя.
Даша, м. Мінськ
Робота над помилками
У старших класах я мріяла бути істориком, мені хотілося працювати в музеї. Але після закінчення школи не вистачило балів, щоб поступити в університет. Було соромно і прикро, але бажання отримати обрану професію було сильнішим. Тоді я поступила в педагогічний коледж, щоб після нього вже здобувати вищу освіту. Але там провчилася менше року. Предмети здалися мені настільки нудними, що я не могла навіть змусити себе нормально вчитися. Так я зрозуміла, що помилилася з вибором і в майбутньому мене може чекати ненависна робота. Ця думка налякала і я забрала документи. На другий рік я прийняла рішення вступати до університету на архітектурний факультет. І мені це вдалося!
Зараз я на другому курсі, з навчанням справляюся і не шкодую про такий вибір. Не потрібно боятися щось змінювати і соромитися своїх помилок. Краще виправити ситуацію, поки не пізно. Будьте рішучими!
Юлія, м. Вітебськ
Два роки на роздуми
Уже в 9-му класі я визначилася з вибором професії. Продовжувати навчання в школі не вважала за потрібне, та й тестування після 11 класів боялася як вогню. Вирішено: поступаю в коледж після 9-го! Але пройти конкурс мені не вдалося. Стало прикро, повертатися в школу зовсім не хотілося, я просто не була готова до такого результату. Але вибору не було. Два роки пролетіло.
Централізоване тестування здала добре. Вступала до інституту на спеціальність «дизайнер інтер’єру». Склала іспити по малюнку і без проблем стала студенткою. Зараз у мене є диплом про вищу освіту, цікава професія і робота. Чому я дуже рада! Мені потрібні були ті два роки в школі, щоб зрозуміти, чого мені дійсно хочеться і що здача тестування не таке вже й страшне діло. Хто знає, адже якби я тоді не провалилася з вступом до коледжу, можливо, сьогодні у мене і не було б вищої освіти і класної професії.
Ольга, м. Дзержинськ