Зараз гімназії переживають друге народження. У дореволюційні часи цей тип навчальних закладів часто критикували за казармний дух і явно виражений становий характер. Природно, сучасні гімназії не стали копією старої моделі. У той же час вони зберегли всі кращі риси, зокрема, глибину і ґрунтовність подачі матеріалу і високі вимоги до учнів.

Гімназії — не єдині середні навчальні заклади, що виходять за рамки загальноосвітніх стандартів. Ліцеї і школи з поглибленим вивченням предметів теж пропонують більш високий рівень навчання. Що ж між ними спільного?

Для всіх цих навчальних закладів характерні підвищені вимоги до учнів не тільки в плані успішності, але і в плані дисципліни, конкурс на вступ і збільшене навчальне навантаження. Саме тому до 100% їх випускників потрапляють в найпрестижніші вузи країни і нерідко стають призерами різних олімпіад.

Деяким предметам в ліцеях і гімназіях навчають викладачі вузів, які здатні не тільки викласти матеріал, а й навчити розв’язувати завдання підвищеної складності. Ну, а що стосується відмінностей, то ліцеї останнім часом роблять нахил на фізико-математичне і природно-наукове спрямування, а гімназії — на гуманітарне. Хоча такий розподіл дуже умовний.

І все-таки відмінності ліцеїв і гімназій від звичайних шкіл набагато глибші, ніж кількість годин, відведених на той чи інший предмет. Відрізняються самі принципи навчання. Ліцей або гімназія — це більше, ніж просто школа. Якщо в звичайній школі вчитель математики детально роз’яснює тему і показує, як розв’язуються завдання, то в фізико-математичному ліцеї учням пропонують самостійно вивести математичні закони. Таким чином, кожен урок для дітей — невелике відкриття.

А на уроках фізики учні не працюють над підручниками, а в лабораторних умовах осягають цю складну науку. Чи варто говорити, що хороші оцінки в ліцеї ставлять зовсім не за старанність, а за реальний прогрес в знаннях.

Нітрохи не легше навчатися в гуманітарних гімназіях. У розкладі тут фігурують по дві-три іноземні мови, а в деяких гімназіях учні вивчають ще й мертві мови — старогрецьку чи латину. У закладах гуманітарно-правового спрямування поряд з іншими предметами вивчають основи юриспруденції. А психологія, економіка та історія мистецтв — норма для більшості гімназій. При цьому інші дисципліни, передбачені шкільною програмою, нітрохи не страждають. Адже для того, щоб отримати атестат, випускник повинен освоїти все, що передбачено програмою звичайної школи.

Але найцікавіше, що учнів гімназій і ліцеїв приваблює зовсім не можливість вступу до престижного вузу. Вони готові старанно вчитися просто тому, що їм це цікаво. Радість інтелектуальних відкриттів, «дорослі» відносини між вчителями та школярами, які передбачають взаємну відповідальність — стимул потужніший, ніж атестат «з відзнакою».

Природно, підвищене навчальне навантаження під силу не кожному. Не дарма в гімназіях і ліцеях працюють штатні психологи, які вміло визначають, кому з тих, що відстають необхідно просто повірити в свої сили, а кому варто повернутися до звичайної школи. Спеціалізовані школи, ліцеї та гімназії організовують прийом нових учнів за різними моделями. Деякі з них починають набір з першого класу, інші — з п’ятого, а більшість ліцеїв організовує прийом тільки в випускні класи.

Новачкам недостатньо пред’явити особисту справу з відмінними оцінками за минулі роки. Потрібно буде ще й витримати вступний іспит. Навчання в ліцеї або гімназії — важка праця, що вимагає від дитини терпіння і посидючості. Однак старанні заняття не проходять даром, адже «відрив» гімназистів від однолітків зі звичайних шкіл просто разючий. А значить і шанси вступити до престижного вузу набагато вищі.